Форумы-->Творчество-->
| Автор | Новела(на Українській мові) |
|---|
Прошу строго не судить.Еще учусь)
Вічність Минулого
Йду,повертаюся з армії.На тілі випрасувана військова форма та чорні як вугілля чоботи.Бачу спереду від себе рідне село.На серці тиша й спокій.Згадую як захищав Батьківщину та виконував свій обов’язок.Йду по стежині та пам’ятаю чарівну калину,яка привертала всякий погляд та тішила серце.
Маруся.Моя кохана дівчина.Цікаво чи дочекалася вона мене?Ні.Мабуть вийшла заміж та живе із якимось парубком та виховує діточок.Лізуть думки й про Славка,з яким я служив.Гарний був парубок.Мій найкращий друг,товариш,співвітчизник.А сержант?Його мужня постать так і стоїть перед очима.Хлопець,який не раз рятував мене від смерті.Зараз він напевно вдома та цілує кохану дружину,обіймає сина.Багато він розповідав про сина та його забавки.
Йду по стежині.Бачу хату Поліщуків та згадую діда Панаса.Гарний був дід.Міг розказати багато цікавого та пізнавального.Його дружина баба Іванна завжди пригощала усілякими солодощами та запрошувала до столу.Гарні були часи,часи дитинства.
Багато чого змінилося за ці два роки.Усі хатки прикрашені цвітом,подвір’я налите кольорами веселки та так і манять до себе.
Згадується Максим.Його я напевне ніколи не забуду.Цей парубок багато чого знав,та умів.На його досвіді можна було вчитися,а про його думки,писати книги.Це був високий чорноволосий парубок з мужнім лицем.
Загинув.Лізла в голову думка про його смерть.Стало моторошно та страшно.Молодий,веселий хлопець.Загинув.Він не встиг здійснити свої заповітні мрії та Загинув.Загинув…
От уже підходжу до двору наповнений запахом свободи.
-Здрастуй матінко,я повернувся! | | ты что пил сегодня?) | пил - просто тупил))
это вдохновение) | | Странно, мне тычут, что это другой язык, а я читаю и всё процентов на 90 понимаю. А ведь для разделения на языки по науке нужно взаимонепонимание, иначе это диалекты.... | | українці афігенні | | продолжай) | | спасибо) |
К списку тем
|
