| Ресурсы | Умения | Навыки | | Рыцарь: 3 (125.08) +34.9
Некромант: 3 (123.37) +36.6
Маг: 2 (60.21) +29.8
Эльф: 11 (14015.70) +3284.3
Варвар: 3 (107.60) +52.4
Темный эльф: 5 (298.28) +201.7
Демон: 5 (286.52) +213.5
Гном: 2 (50.39) +39.6
Степной варвар: 5 (280.39) +219.6
Фараон: 4 (193.45) +86.5
Гильдия Охотников: 10 (6579.69) +1420.3
Гильдия Рабочих: 7 (6370) +1630
Гильдия Картежников: 8 (364) +86
Гильдия Воров: 0 (0)
Гильдия Рейнджеров: 2 (384) +96
Гильдия Наемников: 10 (6539.2) +1260.8
Гильдия Тактиков: 0 (68.65) +81.3
Гильдия Стражей: 3 (569.9) +280.1
Гильдия Искателей: 0 (72) +1528
Гильдия Лидеров: 10 (2410.6) +789.4
Гильдия Кузнецов: 4 (475.37) +79.6 Гильдия Оружейников: 1 (320) +268 ( +) | |
| Лучшие отряды Гильдии Лидеров | |
| Личная информация |  Характерники – це каста воїнів, вихованих у системі давніх народних звичаїв, цінностей, обрядів. Внаслідок особливого військового устрою, способу життя та інших чинників, у козаків-характерників виробились особливі звички, нахили, поведінка, риси характеру та світогляд, котрі суттєво відрізняли їх від інших козаків.
Насправді багато дослідників дійшли висновку, що це було значно-значно давніше, бо не може раптом вигулькнути ціла культура, порядок, цивілізація.
1.Професор Джеймс Хоукс з кафедри військової історії Кембриджа присвятив своє життя вивченню нестандартних військових формацій: від швейцарських найманців до японських самураїв. Для європейської науки козаки були чимось на кшталт дикої, неорганізованої сили – талановитими воїнами, але, по суті, просто «степовими піратами». Хоукс почав своє дослідження, намагаючись знайти для них правильну «шухляду».
2.Чим глибше він занурювався в джерела, тим більше його академічний світ руйнувався. Він очікував знайти жорстку ієрархію, а знайшов виборність усіх посад, від курінного отамана до гетьмана. Він очікував знайти феодальну залежність, а знайшов повну відсутність кріпацтва та рівність усіх, хто потрапляв на Січ. Він шукав систему наказів, а знайшов Козацьку Раду – галасливий, хаотичний, але дієвий інструмент прямої демократії, де кожен мав право голосу. І найголовніше: він побачив, що влада гетьмана була абсолютною лише на війні. У мирний час Рада могла не просто його змістити, а й стратити.
3. Одного вечора, розмовляючи по відеозв’язку з молодим українським аспірантом, який допомагав йому з перекладами, Хоукс поділився своїм здивуванням. «Я не можу знайти аналогів у військовій історії Європи XVI століття,» – сказав він. Аспірант відповів: «Можливо, ви шукаєте не там?». І в цей момент у професора все склалося. Він подивився на аспіранта і промовив: «Тепер я зрозумів. Це не армія. Це перша в світі військова республіка, яка випередила американську та французьку революції на 200 років».
4. Хоукс пояснив: поки Європа жила в епоху абсолютних монархій, де влада передавалася у спадок, а піддані були безправними, на берегах Дніпра існувала самоврядна спільнота вільних людей. Вони самі обирали своїх лідерів, самі встановлювали закони і самі вирішували свою долю. Це була не просто військова організація. Це була діюча модель демократії в найсуворіших умовах.
Тому що Січ – Це втілення української ідеї свободи. Ідеї, яка говорить, що влада не дається Богом чи походженням, а обирається вільними людьми. І ця ідея, народжена 500 років тому, виявилася настільки сильною, що її не змогла знищити жодна імперія.
Влада на Запорізькій Січі належала всім козакам, які брали участь у загальній військовій раді, що обирала кошового отамана та старшину. Хоча характерники були шанованими, але це не означало, що вони тримали всю владу самі. Вони були відомі своїми надприродними здібностями і часто займали посади в козацькій старшині, що давало їм певний вплив.
Як функціонувала влада на Січі
•Військова рада: Це був найвищий орган влади, де всі козаки мали право голосу та брали участь у прийнятті найважливіших рішень, таких як оголошення війни чи укладання миру.
•Кошовий отаман: На чолі виконавчої влади стояв кошовий отаман, обраний радою.
•Козацька старшина: Владу здійснювала рада, яка обирала козацьку старшину, до якої належали різні посадовці, включно з військовими суддями, писарями та осавулами.
Роль характерників
•Посади: Характерники часто обіймали посади в козацькій старшині, що надавало їм певний вплив.
•Вплив: Завдяки своїм здібностям та знанням, вони могли впливати на настрої в січовому товаристві.
|
|
