Форумы-->Форум для внеигровых тем-->
| Автор | ВІРШ |
|---|
Дівчинонька плаче, дівчинонька стогде,
Красуня страждає, що серце аж мре,
А де ж той хлопчина, що боляче робить,
Що добрим вважає зле діло своє?
Вона йому каже: "Тебе я кохаю,
Повір мені любий,ТЕБЕ лиш ТЕБЕ"
У відповідь чути: "І я теж кохаю,
але інша крає серденько моє"
І зовсім не жаль мені наших розмов тих,
Коли вечорами сиділи удвох,
Коли цілувались палкими вустами
І навіть не знали, що буде пролог.
Серденько дівчини удару зазнало
І все доля злая забрала своє,
Дівчина вродлива у муках сконала,
Зозуля у лузі уже не кує...
А хлопець тим часом вже іншу цілує,
Для неї співає, річки меду ллє,
А там під вербою, десь поза тинами
Застигло й схололо святе.
Та матір із батьком знайшли свою доню,
Забрали від ставу дівчиноньку ту,
Розплакавшись гірко, прийшовши додому,
На лаву поклали, красуню свою...
За ніч змайстрував батько сивий гробницю,
А мати на стіл зготувала, що є,
Сказали священнику, родичам близьким
Іхлопця прохали сказати своє.
Приходить юнак і бачить картину,
Дівчина кохана холодная вже,
Заплакав той хлопець, подався до ставу,
Напився водиці і з горя помер.
Загинуло двоє, померло кохання,
Й ніхто вже не знає де зараз вони,
Напевне дівчина подалась до раю,
Юнак же палає в пекельнім вогні... | | 2.5. Официальным языком общения является русский язык. Мы не требуем выражения своих мыслей на правильном литературном языке. Тем не менее, нами не приветствуется умышленное коверканье слов ("албанско-подонковский" сленг, тюремная феня и т.п.). | | тема закрыта by prituriwe (2010-12-21 15:31:05) |
|---|
К списку тем
|
