Форумы-->Кланы-->
<<|<|72|73|74|75|76|77|78|79|80|81|82|>|>>
| Автор | #3509 Gray Wolves [боевой клан] |
|---|
всім, хто ще не читав Роберта Сальваторе, наполегливо рекомендую це зробити
не можу.....
Марко чародій дуже захопив)) | | не можу.....найди час, скажу тобі що дуже захоплює))я прочитав всього Темного Ельфа! тепер чекаю продовженя! | найди час
Вмовили)
Після Марка буду читати Темного Ельфа | “МОЯ — БАРБ, МОЯ ЛЮБИТЬ ЕЛЬФІЙСЬКІ ВУХА”
нарис про расу варварів у HWM
Минулого разу я писав про расу темних ельфів. Цього разу піднявся з підземель Фаеруна, аби полетіти з дослідницькою метою на їхню далеку північ, навіть далі за Долину Крижаного Вітру (Icewind Dale). Туди, де серед білих снігів живуть зелені чоловічки. І ось що вдалося напорпати...
Під час створення раси північних варварів розробники намішали все, що можна було намішати. Старозавітні легенди, історичні факти, самоназви й назви народів, спотворення звичних слів — все це поєдналося в дику кашу, з якої зліпили Crag_Hack'а й компанію. Мені не вдалося виявити жодного спільного протоджерела (як то для темних ельфів була серія забавок Dungeons & Dragons чи тексти Роберта Сальваторе). Єдине, що поєднує всіх варварських істот — це відчуття “іншості”, дивини для тих чи інших розвинутих народів у різні періоди історії. Тому варвари мають ознаки різних культур: і вікінгів, і тюрксько-іранських племен, і древніх греків, і кельтів й ізраїльтян. Більш того — є втіленням страхів цих народів.
Гобліни
Під гоблінами древні англійці розуміли чарівних істот свого фольклору, нижчих духів природи, які, потерпаючи від експансії людей, вимушені вживатися в наше середовище.
Англійське слово “гоблін” походить від спотвореного німецького “kobold” (дух штольні). Ба, більше: між цими двома істотами майже немає різниці (замітка для адмінів — якщо гоблін дух, то повинен володіти здатністю “безтілесність”, хе-хе). За іншою версією, слово “гоблін” походить від грецького слова “гопліт” (давньогрецький важко озброєний піший воїн). Зрозуміла річ, гопліти та фаланги, створювані гоплітами, наганяли страху на супротивника. Відтак, слово з часом стало означати міфологічного персонажа — надзвичайно сильного й страшного. | В сучасну літературу й масову культуру гобліни потрапили через книгу Джона Роналда Руела Толкіна “Хобіт”, де постають як низькорослі підземні жителі, некрасиві із себе та агресивні до чужинців. Хоча потім письменник відмовився від слова “гоблін” і вже у “Володарі перстенів” назвав цих істот “орками”. В наш час гоблінів розуміють як “молодших братів” більш крупних та агресивних орків. Характериний образ гобліна у фентезі — істота невеличкого зросту, непропорційної тілобудови, інколи — з великим носом та зеленою шкірою. Живе під землею.
Слово “хобгоблін” виникло від поєднання “гобліна” й слова “хоб”, що означає фею. Я тут собі подумав, що наш хобгоблін за цією логікою повинен виглядати як зеленошкіра дріада, а не як курдуплик з тазіком на голові. І про безтілесність не забуваємо, про безтілесність.
У Великій Британії хобгоблін виконує функції домовика.
Наїзники на вовках
Скільки шукав — нічого не знайшов про зв'язок гоблінів та вовків. Тому, в даному випадку, спишемо появу наїзників (як і випнуті груди фурок) на фантазію розробників.
Орк
Слово “orc” сягає своїми коренями староанглійської мови, де означає велетня або демона. Сам Толкін стверджував, що взяв його із середньовічної поеми “Беовульф”, де таким словом називалося чудовисько Грендель. Також в давньоримській міфології згадується демон підземель на йменні Орк (Orcus).
Традиційно орки виступають як антагоністи ельфів, їм приписуються різні негативні характеристики: кровожерливість, тупість, войовничість, віроломність, підступність. В більшості випадків, небезпека, яка походила від орків, полягала в їх кількості, силі та злості, а не у воїнському вмінні. Середньостатистичний орк виглядає як дуже сильна істота, протистояти якій може тільки дуже вмілий людський воїн (або танцюючий з клинками, звісно, хе-хе). | Огр
Людожер-гігант, страшне чудовисько, яке потрапило з народних вірувань в літературу завдяки рицарським поетам (Тассо, Боярдо і Перро). Назва цього чудовиська походить від слова “онгруа” (угорець), оскільки в очах простого народу романських країн Угорщина містилася далеко на сході, на самій околиці світу (Anus Mundi), заселеній винятково чудовиськами і людожерами.
Цілком можливо, що огр має також слов'янське походження від слова “обр”, велетень. Польське “olbrzym” (велетень) мало первісну форму “obrzhy” і також походило від “обрів”, слова, яким слов'яни називали гуннів (або аварів). По-чеському й досі велетень — “obr”, а велетенський — “obrovsky”.
Характерна риса огрів — неймовірна сила. Вони часто беруть важелезні палиці на полювання чи навіть в якості зброї, але не менш небезпечні й в простому кулачному бою. З костей своїх жертв огри виготовляють трофеї й талісмани, якими прикрашають як своє житло, так і самих себе. Крім того, особливим видом огрів вважаються двоголові огри, з яких тільки одна голова вирізняється зародками інтелекту, а друга — постійно шукає пригод на спільну задницю (в HWM чітерні двоголові огри не зустрічаються, інакше створювали би конкуренцію гідрі).
Птах-рок
Точного відповідника “рока” мені знайти не вдалося, натомість наштовхнувся на купу інших велетенських птахів зі схожими, як у HWM, рисами (птах зиз, птах гаруда). І найбільш близьким до “рока” виявився птах рух.
Про цього птаха оповідали мандрівники зі Сходу. Казали, що він був таким великим, що закривав тілом сонце, а своїх пташенят годував слонами і носорогами. Це птах бурі — пролітаючи, розсівав блискавиці, а помахом крил викликав ураган. | “Мешканці острова Мадагаскар, — писав Марко Поло, — розповідають, що інколи прилітає до них незвичайна птаха рух. Вона схожа на орла, але незрівняно більшого розміру. Птах рух настільки сильний, що може в своїх кігтях підняти слона, злетіти з ним у небо і скинути з висоти... Очевидці стверджують, що розмах крил його — шістнадцять кроків, а довжина пера рівняється восьми крокам”.
Рух полював на велетенських зміїв (гідр, хе-хе) і морських чудовиськ, але не чіпав людей. Проте лихо тим морякам, що бездумно розбивали яйця руха, коли знаходили їх на безлюдних островах в Індійському океані. Розлючений птах тоді хапав кігтями велику брилу й жбурляв на корабель.
До європейських легенд птах рух проник завдяки казкам “Тисячі й одної ночі”.
Циклоп
Циклопами давні греки називали трьох синів Урана і Геї, велетнів з одним оком посеред лоба. Уран, побоявшись їхньої сили, скинув циклопів у Тартар. І там вони знаходились доти, доки Зевс їх не звільнив, щоб здобути допомогу в боротьбі з титанами.
Аполлодор писав, що циклопи дали Зевсу грім та блискавку, Плутону — шолом, а Посейдонові — тризуб. Вергілій писав, що циклопи були слугами Гефеста і викували колісницю Марса та лати Енея. Згодом, всі вони загинули від руки Аполона (якому, мабуть, тільки дулю макову подарували, хе-хе).
Про “класичного” циклопа Поліфема, описаного Гомером, ми знаємо доволі багато. Він був ненажерливим, жорстоким і тупим пастухом. Втративши єдине око через хитрощі Одісея, почав метати камені в море, пробуючи потопити корабель царя Ітаки. За цією діяльністю велета застали розробники HOMM й увіковічнили в грі. | Ще одною видозміною циклопа, цього разу етнічно українською видозміною, є однооки: “мало того, що ці люди мали тільки одне око посеред чола, та ще й собачі вуха. Волосся у них стояло дуба, а груди були вкриті кудлатим хутром”. Так однооків описує Юрій Винничук в своєму “Бестіарії”.
Бегемот
Виявляється, бегемот — це не тільки болотне створіння Африки з претензіями на купу сала, а й набагато більша та небезпечніша тварюка. За старозавітніми біблійськими легендами (згадується в апокрифічній Книзі Єноха 66,7-9 та Йова), бегемот вважається королем всіх тварин, володарем суходолу і чоловічим відповідником Левіфана. Звідси висновок — під час останнього івенту ми з вами робили масове побиття жінок... сирен, левіафанів... і як нам тільки не соромно...
Але повернемося до бегемота — він настільки великий, що здатен випити цілу ріку й проковтнути за один раз тисячу гір. На сьогоднішній день, за віруваннями, бегемот ліг у сплячку, його тіло перетворилося в гігантський ланцюг Гімалаїв. Левіафан, в свою чергу, також зник в океанські глибини. Зустрінуться вони невідомо-коли, але то буде час великої битви між ними, яка закінчиться не менш великою любов'ю; від такого перевиснаження обоє помруть, однак левіафан встигне продовжити рід (таким чином в HWM з'явиться нова раса, хе-хе).
Оце — коротко про варварів. Сподіваюся, прочитавши це, ви будете орудувати своїми військами з більшою обізнаністю (або бити їх з більшим задоволенням). | | зачитався, трохи на роботу не спізнився))) | зачитався, трохи на роботу не спізнився)))
Бачиш, які барби підступні! | цікаво)))
а про інші раси розповіді будуть? | а про інші раси розповіді будуть
Поки що є про ці дві. Як зберуся, то про ельфів напишу. Вже навіть там щось почав напрацьовувати ) | для inozemets:
Гарно в тебе виходить писати)) | | так пише наш сенсей круто) | Доброго ранку всім, хлопці й дівчата )
Так класно прокинутися й зрозуміти, що то вже обід )))) | | Так класно прокинутися й зрозуміти, що то вже обід )))) так, тільки жаль так можна тільки на вихідні робити | | Барса виграє 3:1(а я так вірив в МЮ | | Всім привіт! | Всім привіт!
І тобі ранку доброго хлопче. Як життя молоде? | Професор на парі видав:
"Знаєте, сучасне покоління нічим не відрізняється від нашого. Ви теж виростаєте. Теж ідете до вузу. Теж викурюєте свою першу сигарету. Теж йдете з дому. Теж одружуєтеся. Теж народжуєте дітей. Тільки в зворотній послідовності." |
Тема давно не обновлялась и считается устаревшей для дальнейшего обсуждения.
<<|<|72|73|74|75|76|77|78|79|80|81|82|>|>>К списку тем
|
