Автор | Стих |
Стоя на полыни думаеш ну почему?
Токсины сьедают душу мою?
А невинные люди горели в аду.
Ленту жызни оборвали мою,
Краска крови заливает станцыю.
Ера токсинов и атомов
разрушыла твою судьбу.
ПыСы:граматика паршывая сам зная я не руский) |
для Поклонник:
вапше - бред
если поправить можно сделать реп |
Неизвиданные пути тени
паглащающий душу мрак
магия хаоса и смертельный для плоти яд
Хладная жила затачённая в этих стенах
Если выбрал этот путь
ждёт тебя судьба
какая?Зависит от тебя
смерть от вражеского клинка
Или душераздерающия тьма. |
набор слов.аффтор не русский))) |
Я_не_нюб
я рад шо те понравилось))) |
промахнулся модеры в творчество перенисите) |
для Поклонник:
попасть по кнопочке это знаеш,такая штука сложная))) |
-raketa-
угу) |
Река душевной крови
Внутри кипит, возбуждается
И стоят кругом кресты,
И ярость твоя просыпается.
Лучше бы умер я, - думаешь ты, -
Судьба что сделал я? За что, скажи?
Клянусь: будут убиты они!
В порыве эмоций берешь лук ты...
Поле битвы и запах имлы.
Присутствует здесь запах смерти,
Ты говоришь: "За тебя!",
Убивая убийц своей девушки... |
Ну и один стих на родном языке
В далі горизонт,
ранкова імла,
сьгодні прибув на фронт
саме тут лишишся життя
Ти пішов за неї воювати
її честь і славу восхваляти
її терени захищати
за неї будеш ти вбивати
Навіщо це тобі?-питали всі
ридала твоя мати
нічого не розуміли вони
в останній раз стояв біля рідної хати
Кривавий бій почався
крики солдат полинали в імлі
їхня кров річкою лилася
і душі воїнів забирали служителі смерті
легко сталь вонзилась,
спохватився ти
душа за життя билася,
але смерті скорилася
Кров з тебе тече навкруги,
гірко посміхнувся ти
згадав всі прожиті дні
через рік клали на могилу квіти
І все таки ти загинув
вмираючи думав "зарати тебе Укроїна!"
Після чого на небо поринув
і там свою душу покинув
Давно прошли ці роки
Та чи пам'ятеємо про них ми?
Якщо ні,
то чи маємо право називатись людьми? |
лан крою тему напишу в творчестве |
тема закрыта by Поклонник (2009-04-13 20:33:21) |
---|